Яка СВОБОДА потрібна львів’янам?Уривки:
Міські організації партій, що набрали найбільше голосів – "Свобода" (80 249), "Фронт змін" (28 604), Партія регіонів (22 892). Більше 10 тис. голосів набрали також – "Наша Україна" (13 910), ПОРА (12 061), РХП (12 982), "Україна Соборна" (10 515), УДАР (12 930) та Народний Рух України (9 942). На їх основі й були сформовані партійні фракції Львівської міської ради.
У мажоритарних округах переконливу перемогу здобули представники ВО ”Свобода”, що й зумовило їх абсолютне домінування у міському парламенті. З 90 міських райців – ВО “Свободу” представляють 53, що дає їй можливість самостійно проводити свою політику, а за підтримки ще 7 депутатів (2/3 від складу депутатського корпусу) навіть ставити питання про відставку міського голови...
Аналізуючи електоральну поведінку львів'ян, не можна не помітити її парадоксальність. Парадокс полягає у так званому феномені ”роздвоєного голосування”: голосуючи за А. Садового, який вже перебував на посаді міського голови, виборці таким чином виступили проти радикальних змін в житті міста, а іншою, голосуючи за ВО “Свободу”, вимагали радикальних змін. І саме в цій роздвоєності нової міської влади багато аналітиків побачили серйозну приховану проблему, яка або змусить одну з гілок влади пристосовуватися до іншої, або зумовить різке протистояння та тривалу конфронтацію між ними...
Однак, отримавши фактично монопольний контроль над прийняттям рішень (а відтак і розподілом ресурсів) радикалізм “Свободи” помітно зменшився. Зрештою, А. Садовий заявив, що принципових розбіжностей між його програмою та програмою “Свободи” насправді не існує. “Пропозиція від чинного міського голови Львова Андрія Садового про майбутню співпрацю є прогнозованою”. Так прокоментував цю заяву заступник голови ЛМО ВО ”Свободи”, колишній конкурент А. Садового на виборах Ю. Михальчишин...
Не можна напевне сказати, що “Свободою” рухають якісь нешляхетні міркування, важко звинуватити її й у корисливих цілях, але чи то в силу недостатньої підготовленості, чи відсутності чіткого розуміння ситуації та механізмів впливу на неї “Свобода” виявилась фактично придатком до адміністрації міського голови. Вона може його критикувати, гостро дошкуляти, погрожувати, але вона діє за його правилами, за визначеним ним порядком денним. А тому, попри ситуативні перемоги, вона загалом програє...
За майже рік діяльності соціально-економічне становище в місті не покращилося, а навпаки, погіршилося. Виконавчі органи, опинившись у ситуації небажаного прохача у Києві, намагаються ”вирівнювати” ситуацію за рахунок мешканців, міські депутати, різко з цим не погоджуючись, не напрацьовують жодних реальних механізмів, щоб цьому протистояти...
Ось лише загальні й далеко не вичерпні підсумки діяльності львівської влади за останній період:
- тарифи на утримання будинків та прибудинкову територію зросли,
- вартість проїзду в громадському транспорті та маршрутках зросла,
- вартість оренди землі зросла (у Львові 470 грн за м. кв. у Донецьку – 289 грн.),
- вартість ритуальних послуг вдвічі вища ніж у Києві,
- злочинність за 8 місяців зросла на 58,6 %,
- кількість зареєстрованих приватних підприємств скоротилась вдвічі.
...натомість розглядаються питання щодо дострокового припинення повноважень Генерального консула РФ у Львові, звернення до Європарламенту та ОБСЄ з приводу майбутніх виборів в Україні, щодо подій 9 травня тощо. Зрозуміло, що такі питання є набагато зручнішими для розгляду, оскільки дають широкий простір для демонстрації патріотизму та радикалізму. Але хто дасть відповідь на банальне запитання – а що, турбота про рівень життя ”маленьких українців” не належить до патріотичних чеснот? Хіба патріотичні галичани не заслуговують жити достойно!...
http://zaxid.net/home/showSingleNews.do?yaka_svoboda_potribna_lvivyanam&objectId=1240133
Коментар під цією статею:
(виправлено помилки і опечатки)
Савчук Тарас
Згоден зі спостереженням автора статті щодо "Свободи" до виборів і після. Хоч я й не голосував, яле уявляв їх діляьність дещо іншою після приходу до влади. Несправдились як погані побоювання так і добрі. Свобода у владі не виправдала свого радикального іміджу.
Пиха присутня у деяких активних членів Свободи, бо вони ж національніші за інших українців і націоналістів ні на що не перетворилась. Далі легалізації беззмістовних і тільки приниженням інших виділяючих себе слів "толерастія", "ліберастія" вони не пішли.
У своїй тарілці почуває себе хіба що Фаріон і її однодумці - мають можливіть з депутатського крісла виливати свою лють на кого хочуть. Тепер ж вони майже рівня депутатським офіційно виголошеним образам Калісніченками і Табачніками...
Хто ж зі Свободівців прийшов працювати і щось змінити від неможливості приєднався мабуть до спільно підписуючих заяви до Верховної Зради, президента, премєра, Європарламентів і т. п. бачачи у цьому велику місію. Воно звісно й не без цього і добре що оголошують, але так само Ющенко визнавав ОУН-УПА, не даючи самим ветеранам відповідних пенсій.
Що ж чекали люди від Свободи - не колишніх. Тому немає гнівного розчаруванням бездіяльністю Свободи. Люди помстились цією партію колишнім наглим і лицимірним неробам і злодіям.
Інша річ щирі прихильники, які вірили у всемогутність і всеправильність ВО "Свобода". Їм, як і мені в значно меншій мірі здавалось що частина молодих націоналістів почне(принаймі спробує) боротись проти свавілля бюрократії, викривати цих торгашів дозволами "хочу підпишу, а хочу ні". Почне забирати звичних корукціонерів з комунальних сфер і ставитиме та запроваджуватиме контроль - що мало б дати одраза ж результат. Чого варте паркування без паркувальників в Львові?
Зрозуміло йти проти рекету, державних інституцій міліції, судів, податкової ще й будучи завязаними на виділені певних коштів Києвом на впроваджені проекти нереально і небезпечно для здоровя. Але не викривати і вдавати що це нормально - явно не те, що очікували від ВО Свободи.
Чому так сталось? Виною не тільки кадри і партійна організація Свободи. А Київський політичний похід ВО Свободи, в жертву якому принесено боротьбу за добробут галичан, регіону в якому партія виграла практично всі місцеві вибори.
Дописати коментар