Сфальшований Верховною Зрадою Закон Калісніченка-Кідалова про мови не допоможе російськомовним вирішити жодного питання з чиновниками, міліціонерами, суддями і роботодавцями. Легалізована пиха і привілей не знати української на відміну від інших громадян йде від одного – «я не хочу користуватись українською», про що відверто сказав депутат Партії Ворогів України Болдирєв. Не незнання української, не недоступність літератури на російській для освіти, лікування, роботи і відпочинку, а «я не хочу» чути українську.
Влада делегована Малоросією замахнулась на Конституційну норму державної мови. Партії Ворогів України не вперше плювати на Основний Закон. Новизна в наступі на положення першого розділу, першої сторінки, куди вони добрались з дальніх сторінок про заборони формування влади під олігархію і певних осіб.
Публічний зміст сфальшованого закону його прихильниками аргументується як розширення прав на користування російською та іншими мовами громадянами України, які платять податки як і всі. Статті підписаного закону президентом від Малоросії викривають піднятий над іншими статус російської мови.
Стаття 7. …За умови якщо кількість осіб, – носіїв регіональної мови, що проживають на території, на якій поширена ця мова, складає 10 відсотків і більше чисельності її населення.
10% кількість населення необхідна для прийняття примусового рішення { протягом 30 днів з моменту надходження підписних листів } місцевою владою про використання регіональної мови замісь державної легким робить шлях тільки для російської :
1,6 млн. російськомовних українців + 1,8 млн. росіян з 4,8 мільйонів Донецької області – 71%
300 тисяч російськомовних українців + 1,1 млн. росіян з 2 млн. АР Крим – 70%
720 тисяч російськомовних українців + 1 млн. росіян з 2,5 млн. Луганської області – 69%
420 тисяч російськомовних українців + 450 тисяч росіян. з 1,9 млн. Запорізької області – 46%
500 тисяч російськомовних українців + 700 тисяч росіян з 2,8 млн. Харківської області – 43%
430 тисяч російськомовних українців + 500 тисяч росіян з 2,4 млн. Одеської області – 39%
490 тисяч російськомовних українців + 600 тисяч росіян з 3,5 млн. Дніпропетровської області – 31%
120 тисяч російськомовних українців + 150 тисяч росіян з 1,1 млн. Херсонської області – 25%
300 тисяч російськомовних українців + 300 тисяч росіян з 2,5 млн. м Київ – 24%
180 тисяч російськомовних українців + 170 тисяч росіян з 1,3 млн. Миколаївської області – 27%
90 тисяч російськомовних українців + 100 росіян з 1,3 млн. Сумської області – 14%
60 тисяч російськомовних українців + 50 тисяч росіян з 1,2 млн. Чернігівської області – 9%
40 тисяч російськомовних українців + 100 тисяч росіян з 1,6 млн. Полтавської області – 9%
30 тисяч російськомовних українців + 70 тисяч росіян з 1,1 млн. Кіровоградської області – 9%
26 тисяч російськомовних українців + 100 тисяч росіян з 1,8 млн. Київської області – 7%
Інші національності на межі:
100 тисяч румунів з 1 мільйонної Чернівецької області – 10% ;
150 тисяч угорців з 1,2 мільйонного Закарпаття – 12,5% ;
230 тисяч кримських татар з 2 мільйонного Криму – 11,5%.
Очевидно що їм проблемно буде без фальшування і російської підтримки пропхати свої мови замісь української через рішення місцевих рад без збору підписів , а лише за депутатською ініціативою згідно положення закону:
Стаття 7. …За рішенням місцевої ради в окремих випадках, з урахуванням конкретної ситуації такі заходи можуть застосовуватися до мови, регіональна мовна група якої складає менше 10 відсотків населення відповідної території.
Українська державна мова – це не просто мова українського народу. Вона об’єднує всіх громадян під назвою Україна. Її основне завдання є порозумінням між всіма проживаючим в Україні. Різномов’я – це розвал. Вавилон різними мовами за легендою покарав Бог. Кремль не Бог і Москва не Небесний Єрусалим.
Стаття 24 Конституції України забороняє вивищення над іншими:
Не може бути привілеїв чи обмежень за ознаками раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, за мовними або іншими ознаками.
Сфальшованим у Верховній Зраді законом Калісніченка-Кідалова воно порушується надаючи російськомовним і теоретично румуномовним, угорськомовним і татаромовним право не знати державної мови. Українці розмовляючі на різних діалектах позбавлені такого права. Ми згодились не висувати свій найрідніший діалект української заради спільності – найбільш зручної мови зрозумілої усім українцям. Російськомовні не хочуть цього робити і водночас не відмовляються від українського громадянства.
Де Уряд набере чиновників володіючих двома мовами у Чернівецькій, Закарпатській областях і трьома в Криму? Якої якості крім багатомовності будуть і чиновники, і судді, і міліціонери?
Автор закону Калісніченка, ненавидячий українську мову і українців, пропонуючи свій закон з криком «отрижка» на сучасну нашу мову, захопившись, не подумав, що змушуючи на радість собі і своїм прихильникам україномовних держслужбовців Малоросії відповідати російською, так само російськомовні чиновники мають відповідати не тільки українською, а й іншими мовами.
Хитра Партія Ворогів України вирішила не воювати з Кремлем за спокій в країні, зупинивши провокацію закону про мови під час прохання знизити розмір газової дані, а використала його для передвиборчого набирання рейтингу. Малоросія готується приймати подарунок влади – місцевий статус державної мови для російської.
Невідомо тільки якої саме російської. Мета закону про приниження і усунення української мови засліпивши упустила з виду, що для офіційної документації і спілкування потрібен правопис. Для української така вимога в законі Калісніченка-Кідалова збереглась, очевидно з копіюванням тексту з інших документів:
Стаття 6. Норми української мови встановлюються у словниках української мови та українському правописі.
Для регіональних мов, на яких зобов’язують вести діловодство, видавати під загрозою кримінального переслідування, а також дозволяється листуватись з столицею:
Стаття 7. …Є обов’язковим для місцевих органів державної влади, органів місцевого самоврядування, об’єднань громадян, установ, організацій, підприємств, їх посадових і службових осіб, а також громадян – суб’єктів підприємницької діяльності та фізичних осіб.
Стаття 10. …Акти місцевих органів державної влади і місцевого самоврядування приймаються державною мовою або цією регіональною мовою або мовою меншини (мовами).
Стаття 11. …В роботі, діловодстві і документації місцевих органів державної влади і місцевого самоврядування може використовуватися регіональна мова (мови). У листуванні цих органів з органами державної влади вищого рівня дозволяється застосовувати цю регіональну мову (мови)
Стаття 32. …Органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи, громадяни, винні у порушенні Закону України “Про засади державної мовної політики", несуть адміністративну або кримінальну відповідальність відповідно до законодавства України.
Немає ніяких вимог правопису, а лиш тлумачення:
Стаття 1. …Регіональна мова або мова меншини – це мова яка традиційно використовуються в межах певної території.
Радість російськомовним від їх виключності що саме для них перекладатимуть усе на російську і отримання права вимагати:
Стаття 11. …Посадові та службові особи зобов’язані володіти …, спілкуватися ... в межах території, на якій поширена регіональна мова (мови)…, з відвідувачами, що вживають регіональну мову (мови), – цією регіональною мовою (мовами). Особам, що вживають регіональну мову (мови), забезпечується право подавати усні чи письмові заяви та отримувати відповіді на них цією регіональною мовою.
Для нас українців є глупою радістю розвалу держави, під час якого єдину скаргу на чиновника, суддю, міліціонера в Малоросії, яку пихаті російськомовні зможуть написати – це заяву яка починатиметься зі слів «Пошлите меня на русском». Після чого їм відмовлять перевівши текст незнаючому української громадянину України на російську.
Дописати коментар