Законопроектом поданим на розгляд до Конституційного Суду пропонувалось повиключати недоторканості зі статей Конституції:
Стаття 80. Народним депутатам України гарантується депутатська недоторканність.
Народні депутати України не несуть юридичної відповідальності за результати голосування або висловлювання у парламенті та його органах, за винятком відповідальності за образу чи наклеп.
Стаття 105. Президент України користується правом недоторканності на час виконання повноважень.
За посягання на честь і гідність Президента України винні особи притягаються до відповідальності на підставі закону.
Звання Президента України охороняється законом і зберігається за ним довічно, якщо тільки Президент України не був усунений з поста в порядку імпічменту.
Стаття 126. Незалежність і недоторканність суддів гарантуються Конституцією і законами України.
Вплив на суддів у будь-який спосіб забороняється.
Судді обіймають посади безстроково, крім суддів Конституційного Суду України та суддів, які призначаються на посаду судді вперше.
Суддя звільняється з посади органом, що його обрав або призначив, у разі:
1) закінчення строку, на який його обрано чи призначено;
2) досягнення суддею шістдесяти п'яти років;
3) неможливості виконувати свої повноваження за станом здоров'я;
4) порушення суддею вимог щодо несумісності;
5) порушення суддею присяги;
6) набрання законної сили обвинувальним вироком щодо нього;
7) припинення його громадянства;
8) визнання його безвісно відсутнім або оголошення померлим;
9) подання суддею заяви про відставку або про звільнення з посади за власним бажанням.
Повноваження судді припиняються у разі його смерті.
Держава забезпечує особисту безпеку суддів та їхніх сімей.
Стаття 149. На суддів Конституційного Суду України поширюються гарантії незалежності та недоторканності, підстави щодо звільнення з посади, передбачені статтею 126 цієї Конституції, та вимоги щодо несумісності, визначені в частині другій статті 127{Професійні судді не можуть належати до політичних партій та профспілок, брати участь у будь-якій політичній діяльності, мати представницький мандат, обіймати будь-які інші оплачувані посади, виконувати іншу оплачувану роботу, крім наукової, викладацької та творчої} цієї Конституції.
Пославшись на попередників, 2012 року Конституційний Суд признав теоретичну недоведену прив’язаність недоторканості, свободи від усіх кримінальних законів президента та наче захистив від наслідків : «обмеження прав і свобод людини і громадянина, ліквідації незалежності та до порушення територіальної цілісності України» – з рішення КС 10 липня 2012р.
На депутатів Верховної Зради їм наплювати і заперечень в них немає, аналогічно попередньому випадку з президентом, погодившись з рішенням 2010 року і: «дійшов висновку, що такі зміни не суперечать вимогам частини першої статті 157 Конституції України» – з рішення КС 10 липня 2012р.
Вперше повоювати Конституційному Суду довелось за себе і суддів загалом. Викручування традиційне чиновницьке. Кожен з ним зустрічався, загнавши в кут знаннями держслужбовця. Судді КС нічим крім надітих мантій від них у питанні відмазок не відрізняються.
Як захищаються судді
«Складовою незалежності суддів є їхня недоторканність, призначення якої – забезпечити здійснення правосуддя; затвердження Конституцією України гарантій недоторканності суддів зумовлено їхньою професійною діяльністю у відправленні правосуддя.» – з рішення КС 10 липня 2012р.
«На необхідності забезпечення суддівського імунітету як гарантії об’єктивного і неупередженого правосуддя йдеться й у міжнародних актах. Відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом.» – з рішення КС 10 липня 2012р.
«Конституційний Суд України зазначає, що держава і суспільство, висуваючи до суддів та їх професійної діяльності високі вимоги, повинні, в свою чергу, забезпечити їм відповідні додаткові гарантії належного здійснення правосуддя.» – з рішення КС 10 липня 2012р.
«Недоторканність суддів не є їх особистим привілеєм. Ця гарантія спрямована, передусім, на забезпечення безперешкодного виконання суддями своїх професійних обов’язків – здійснення об’єктивного і справедливого правосуддя… Скасування такої гарантії правосуддя, як недоторканність суддів, опосередковано може призвести до обмеження права на судовий захист, гарантованого статтею 55 Конституції України.» – з рішення КС 10 липня 2012р.
І вершина нелогічного і наглого перелічування європейських і всяких документів, які начебто мають захищати бідних і чесних суддів від свого ж «правосуддя» у висновку:
«Отже, пропоновані Законопроектом зміни до частин першої, третьої статті 126, статті 149 Конституції України:
- недоторканність суддів гарантуються Конституцією і законами України.
- Суддя не може бути без згоди Верховної Ради України затриманий чи заарештований до винесення обвинувального вироку судом.
- На суддів Конституційного Суду України поширюються гарантії незалежності та недоторканності.
передбачають обмеження прав і свобод людини і громадянина, тому вони є такими, що не відповідають вимогам частини першої статті 157 Конституції України:
- Стаття 157. Конституція України не може бути змінена, якщо зміни передбачають скасування чи обмеження прав і свобод людини і громадянина.
Недоторканість суддів у вигляді притягнення їх до відповідальності за згодою законодавчого органу – це права і свободи громадянина?!
Право носити зброю міліціонерам серед беззбройних громадян – це не привілей, як і суддівська недоторканість?!
Країна з’їхала з глузду якщо сприймає такі пояснення на захист пільг наданих для виконання обов’язків тільки в зв’язку зі складністю завдань, а не тому що потрібно завжди. Недоторканість і зброя в міліціонера – не використовується постійно, як молоток у будівельника забиваючого цвяхи в дошку. Порівнювати нічого. Не недоторканістю і зброєю, а висловлюванням законів вони працюють. Одні коряться, інші – ні. До них і застосовується збройний примус та захист суддів у вигляді недоторканості. Суспільство вирішує у вигляді законів як це має відбуватись, а не судді узурпувавші в даному разі це право собі.
Дописати коментар