2009 рік для Тимошенко

31 грудня 2009 р.2коментарі

Прем’єр-Міністр України Тимошенко Юлія Володимирівна за 2009 рік свого урядування чесно заслужила звання найактивнішого політика. Ключові події року не обходились без Тимошенко та більше – найважливіші були ініційовані нею, або зверненні до неї. Опоненти починали уже поговорювати про культ особи. Якщо й підводити підсумки року, то краще всього політичне життя країни проглядається через діяльність Юлії Тимошенко. Людини, яка «голосочком» міцно утримує владу в 46 мільйонній країні.

Економіка України за правління Тимошенко в 2009 році продовжила падіння усіх галузей з 2008 року. Попри заперечення Урядом цього факту все більше заводів зупинялось, зростало безробіття і рівень життя людей знижувався. Пояснюючи протиріччя показників розрухи і «урядових успіхів в економіці» Міністр Житлового Комунального Господарства висловив думку про приховування людьми реальних високих доходів. Населення звикло виживати і уже не залишилось людей, які надіялись на покращення свого життя за допомогою державних інструментів. Від Тимошенко вимагали «аби не гірше».

Прем’єрша відповіла усім, заглибившись у політичні війни пропаганди і компроматів. Вона більше не мовчала. Тимошенко твердо закріпилась серед безальтернативних політиків «демократичного табору», тобто колишніх помаранчевих. Білий колір її політичної партії замінив помаранчевий для багатьох. Прем’єр-міністра опозиція вважає найважчим супротивником. Політичну вагу Тимошенко ніхто не оспорює, водночас їй досить успішно вдається уникати політичної відповідальності за свої маневри.

Початок 2009 року Юлія Володимирівна почала з дивного мовчання на напади і задоволені посмішки двох голів Російської Федерації Медвєдєва і Путіна. Холодний січень, влаштований Європі Москвою для змушення України заплати по найвищій у світі ціні за газ, Тимошенко пасивно перечекала. Згодом стало зрозуміло чому. Євросоюз і Росія згодились, що Україна заплатить за все. Для населення України залишалось знайти «рятівника», який підпише газові угоди і дасть тепло в оселі. Тимошенко замінила старих партнерів Газпрому в Україні – стартувала історія її партнерства з Кремлем.

Неочікувана симуляція банкротства банком «Надра» та захоплення «Промінвестбанку» спровокувало паніку і Україні здалось, що в нас світова фінансова криза. Всі усвідомили, що в Україні немає валюти. До звично викачуваних олігархами в швейцарські банки доларів, в українських їх також не виявилось. Після того як лопнули світові контракти на неіснуючі суми доларів, позичену до світової кризи в іноземних банків валюту для заповнення втрат з українських філій і божників терміново забрано назад. Додавши надруковані на замовлення Уряду інфляційні гривні, з такими самими паперовими для Рефінансування банків замовлені в оточення Президента, і Тимошенко не знала кого вбити за курс у 10 гривень за долар.

Незаперечним успіхом Юлії Володимирівни як політика є збереження політичної партії її імені –Блоку Юлії Тимошенко. Це зроблено у тяжкі часи для БЮТ. Сваволя місцевих партійців і програш на Тернопільських виборах засвідчив падіння довіри електорату до ціє політичною сили, розпочате з 2-го вересня 2008 р. Нова стратегія дружби з Кремлем вимагала проросійських поступок. Відбулось голосування за фактичний статус російської як другої державної внаслідок змушення усіх держслужбовців відповідати російськомовним російською. Останнім українська в Україні ставала зовсім непотрібною і вони могли жити, не помічаючи українського, в Малій Росії. Непідтримка Грузії потім вже не дивувала.

В 2009 партійці завдали непередбачуваних проблем іміджу Прем’єр-міністра. Тимошенко так і не вибачилась та не зробила справою честі віднайдення Лозинського, який розшукується за вбивство громадянина під час полювання на людей в прихватизованих лісах. Як і жоден, хто називав бютівця героєм, захищаючи брехливу версію свого депутата. Прем’єрша абсолютно не контролювала діяльність Міністра Внутрішніх Справ Луценка, схвалюючи його політичність, спрямовану на її підтримку. Тимошенко буда вдячна Луценкові за те, що залишив Президента без власної політичної фракції у Верховній Раді, створивши частиною «НС» в «НСНУ» підконтрольну Тимошенко більшість.

Не уникла Прем’єрша проблем з відсунутими від газової труби олігархами. «Фірташ груп» ще в час підписання угод з Газпромом, використовуючи Президента, намагались залишитись єдиними партнерами Кремля. В піку протистояння Тимошенко з оточенням Президента вони мало не захопили урядовий «Нафтогаз». Щойно призначений першим заступником СБУ друг Фірташа Хорошковський з Альфою увірвався в приміщення Нафтогазу, вишукуючи документи на газ куплений в Газпрому без посередника Росукренерго. Тимошенко вистояла.

Яскравою політичною подією року про яку не хочуть згадувати ні БЮТ ні Партія Регіонів була спроба створення коаліції цих двох сил. Країна чуть не стала однотонною. «Все пропало» – девіз того часу, коли Тимошенко, готуючись оголосити про підписання коаліції, отримала відмову Януковича. Обоє пішли на вибори Президента України, де в кожного є шанс не ділитись владою з іншим. Янукович не захотів бути обраним Президентом в Верховній Раді завдяки голосам Тимошенко і залежати від них. Він порахував, що у нього більше шансів на всеелеторальних виборах. Юлія Володимирівна не здалась і обіцяє завдати проблем лідеру Партії Регіонів.

Зустріч Тимошенко з Путіном у Ялті принесла Україні новий рік без газових поздоровлень з Кремля. Зафіксувалась «газова дань», підсолоджена підняттям ціни на транзит до 2 доларів при вартості газу для України біля 300. Тимошенко остаточно стає прокремлівською. Поки для електорату на Заході бютівці вносять законопроект про ОУН-УПА, не збираючись вносити його на голосування і відстоювати, Тимошенко в Левандійському палаці вітає Путіна: «на этом славном историческом месте», де Сталін поділив Європу і легітимізував у союзників право на володарювання Україною, та «знаю, для многих Крым родной, хочу чтобы все себе здесь чувствовали как дома».

600 людей померло від грипу A H1N1, карантин виявися єдиним заходом Уряду по боротьбі з каліфорнійським грипом. Грошей не передбачили. Лиш коли вірус добрався в Донецьк проголосували 600 млн. невідомо на що. Вакцинації не приділили достатньої уваги. Усе пущено на самовільний розвиток. Які області хочуть – об’являють карантин, інші просто рахують загиблих людей, стараючись відкрутитись від визначення А H1N1. В графу смертність вписався ще один необов’язковий для розвинутих країн рядок. Поки США і Європа вакцинується, Україна перевіряє силу каліфорнійського вірусу в північній півкулі Європейського континенту.

По справжньому в незручному становищі перед електоратом Тимошенко опинилась з прийняттям закону кандидата в Президенти Януковича про підвищення соціальних стандартів. Олігархічна Партія Регіонів не злякалась підозр в нещирості вболівання за соціальне і осмілились перехопити ініціативу в Тимошенко. В Прем’єрші вибили козир з рук – доплати до пенсій перед виборами більше не є заслугою, бо регіонали завжди скажуть, що вони людям дали ще більше. Незважаючи на очевидність прийняття закону для шкоди Тимошенко, не весь електорат помітив, що закони на мільярди в кризу має приймати коаліційна більшість. А не скуплені голоси депутатів коаліційної спікерської партії опозицією, яка не відповідатиме за його виконання.

У Світову фінансову кризу постраждали найбільше люди, які набирали всього у кредит. Безліч американців позбавились машин, будинків і залишились з боргами. Подібне сталось з позичальниками валютних кредитів в Україні, ще й за умови вседозволеності банків у піднятті процентів. Тимошенко не провела жодних паралелей з державними позиками. Уряд задля мільярдних кредитів Міжнародного Валютного Фонду постановами обійшов необхідне схвалення Ради. Під державні гарантії позичили валюту у Японії, запевнивши в безпечності інвестицій японських компаній. Отримавши відмову Кремля в наданні кредиту у розмірі 5 мільярдів доларів на оплату за газ, Тимошенко знайшла спосіб діставати гроші, продавши квоти на викиди CO2 Китаю.

Закінчує рік Тимошенко повальною рекламою по усіх каналах українського теле і радіопростору. Безпосереднє вихваляння її персони чи натяки «вона – працює, поки вони говорять» і «вона – це Україна» на фоні біло-червоної символіки БЮТ нависло на людей усюди, втікти практично неможливо. Куди не приїде Прем’єр-міністр України – там обіцянки місцевим і ще обіцянки всій Україні кандидата в Президенти Юлії Тимошенко. Опоненти, запустивши антирекламу, наразились на заборону одного з підконтрольних Тимошенко судів з вимогою «припинити недобросовісну рекламу проти Уряду і Тимошенко».

У 2009 році Юлія Володимирівна не зробила жодних кроків в напрямку контрактної армії. По 1000 з державного бюджету доплат, названих для електорату «виплатою заощаджень СССР», старшим людям не доплачено. Бюджет традиційно не прийнято і не презентовано. Поділитись з усіма групами, що володіють фракціями в Верховній Раді та Секретаріатом Президента, і змусити прийняти її умови розподілу фінансових потоків Тимошенко не вдалось. Неприйняття бюджету символ продовження нескінченної війни за ресурси держави і право зібрання податків.

Тимошенко здобула набагато більше за 2009 рік порівняно з іншими. І хоча прихильників у неї поменшало, але все таки електорат її налічує достатнє число для конкурування з Януковичем. Вона контролює основну частину наповнення державної казни і видатків по ній. Знаходження Національного Банку України в інших руках не проблема, а навіть зручність для Тимошенко. Подібно й існування-неіснування коаліції. Є на кого звертати та виправдовувати негативи, при цьому коли треба замовляючи і друк гривень, і ефективно протидіяти прийняттю незручних законів в Верховній Раді. Крім випадку з соцстандартами, останнє постійно спрацьовувало.

Прем’єр-Міністр України Тимошенко Юлія Володимирівна в 2010 рік вступає з серйозними політичними здобутками: усунений паразитичний посередник Росукренерго, через рахунки ні за що не відповідаючих офісів якого проходили оплати за весь український газ; збережені ціни на газ і комунальні послуги для населення. Зроблено для Європи перше і неминучість доплати за друге в майбутньому підкошує абсолютність успішності Тимошенко. Неприйнята антикризова програма символізує ставлення до економічних проблем країни, які Уряд намагався вирішувати то в одній галузі, то в іншій, завдаючи збитків і не приносячи користі в цілому. Кінець 2009 року.
Надіслати статтю :

+ коментарі + 2 коментарі

Anonymous
16 січня 2010 р. о 03:16

Невже ви ще не зрозуміли, хто такі "Помаранчеві"?
У мене немає сумнівів, що вони - шахраї,
що ці масони знову розділилися перед новими виборами,
щоб набрати більше голосів,
як перед минулими парламентськими виборами,
що їх судити і садити треба згідно з кримінальним кодексом,
що вони знову хочуть відібрати перемогу у справжнього демократа Януковича,
але тепер іншим способом,
а людям перед виборами ці шахраї просто пудрять мізки,
вішають локшину на вуха, знущаються над країною та її громадянами.
Згадайте все, що вони говорили, і що вони робили, і ви теж прийдете до таких самих висновків.

18 січня 2010 р. о 11:26

Янукович "демократ" ще більший ніж "помаранчеві" лідери. Помаранчеві тому й не сприймаються, що з ним зговорювались і не виконали обіцяного щодо нього і його команди фальсифікаторів. Україні потрібен новий рівень життя, а не олігархократія з нввідповідною назвою "демократія". Розділяти політичну "еліту" хто менше невиконав того що понаобіцяв(у випадку російської мови як другої державної це добре) не варто. При жодних кольорах бінесу великого і малого при владі Україна не ставала кращою для українців і решти громадян.

Дописати коментар

 
Звязатись : taraslt@meta.ua | Західна Україна
Copyright © 2009-2013. Савчук Тарас - All Rights Reserved
Template Created by Creating Website
Proudly powered by Blogger