Західна Україна – післявиборчий приз Януковича

12 лютого 2010 р.0 коментарі


Якою буде політика президента Януковича невдовзі після інаугурації?

Чому люди, які мають багатство і полишені безліч турбот безгрошів’я йдуть у владу – щоб мати ще більше і захистити те, що є. Політики, які дружать з бізнесом і є тим інструментом влаштування безпечних умов збагачення. Безідейного Януковича Ахметов та інші металургійні олігархи Сходу посадовили на київський престол Президента саме для цього. З новою виставленою ціною газу для України прибутки власників металургійних і хімічних заводів опинились під загрозою. Тільки захоплена державна влада забезпечить додаткові засоби, якими торгуватимуться з Росією за дешевший газ. Галичина знову стане платою в київсько-московській дружбі.

Незважаючи на зменшення попиту на метал, донецька олігархія не поскупилась на передвиборчу кампанію Януковича. У ній було все: реклама на усіх телеканалах і радіо, участь в політичних шоу, концерти-мітинги, зустрічі з колективами, бігборди, газети і просто буклети з закликами голосувати за Віктора Януковича, більше 90% голосуючих «за» в донецьках, рішення в Верховній Раді про підняття соцстандартів – не одну сотню мільйонів доларів потрачено. Дешевизна газу є необхідною у енегрозатратному виробництві для отримання доходу і тому Ахметов пішов на відчутні затрати.

На 1 тонну металопрокату затрачається 1,4 тонни палива. Ціна на метал у світі й по мимо кризи падала. Автомобілебудування залежне від попиту і кредитів на купівлю машин було одним з найбільших споживачів металу. Криза поставила на межу гіганти автомобільної індустрії як Дженерал Моторс ,Фіат, Опель, Рено. Метал на світовому ринку став коштувати до 400$ за тонну. Натомість газ для України за контрактами 2009 року коштує біля 300$ за 1000 кубометрів. Затрати у 300$ × 1,4 = 420$ на виробництво 1 тонни металопрокату підводять до межі неокупності. Рятує прибутки олігархів вугілля. Наприклад, гірничі компанії по видобутку якого належать до металургійного СКМ. Та закордонні заводи СКМ у Великобиританії(Ньюкасл) і два в Італії(Верона; Сан Джорджіо ді Ногаро), де підприємства Ахметова мають можливість купувати газ по близькій до світової ціни на природній газ ~ 188,5$ (5,328 × 35,381; 1 MMBtu = 5,48$;1 MMBtu = 28,263682 m3) . ІСД Тарути хоч і володіючи двома металургійними заводами в Польщі(Ченстохово) та Угорщині(Дунауйварош) без свого вугілля змушений був продати 50.01% акцій російській компанії Єврогазхолдинг.

Ахметов робить ставку на Януковича не тільки як історичного попутчика шляху його збагачення. В Януковича немає національних і особистих амбіцій. Він не зачисляє себе до народу, до якоїсь нації. І тому не претендує на роль самостійного лідера нації, яким повинен бути Президент. Янукович не здатен вимовити слів: «я Президент і маю нести тягар лідера нації, вести свій народ» – він не поводир. Ведуть його у відвертому напрямку захисту інтересів збірної металургійної і пов’язаною з нею олігархії з Партії Регіонів.

Газові сховища, ключові газові і нафтові транзитні вузли на території Західної України – це те, чим повинен заволодіти Янукович. Москва має пряме зацікавлення у контролі над 60% транзиту пролягаючого через Галичину основного виду наповнення бюджету Російської Федерації природнього газу і нафти. Економічне зацікавлення Кремля піде на торг для виконання оголошеної позиції Януковича про перегляд газових контрактів зі зниженням ціни. На 5-му каналі для багатих в програмі Час депутата з Партії Регіонів ведуча запитала:

– Ви, як представник великого бізнесу, можна вас так назвати?

– Ну, так.

А перед цим він розповів щодо планів по газотранспортній системі(ГТС):

– Росії ми запропонуєм Консорціум за участю Німеччини, Франції і України по управлінню транзитом. Це один з варіантів, в будь-якому разі ціну на газ будем переглядати.

Вони не акції своїх заводів і банків збираються закладати в Консорціум з Росією, а те, що не повністю прихватизоване – транзитні і газозбережувальні можливості України.

Президент Янукович не розуміючи цінності, крім запропонованої Москвою ціни, продаватиме національне українське. Нас чекає безперешкодне осудження українських визвольних рухів з підлаштуванням йому місця в російському погляді на історію. Кремль формує малопорочну історію Імперії і виправдання зверхнього ставлення до нерозумних та ненависного до будь-кого, хто не сприймає такого. М’ягкий варіант: українці – винуваті з якими трішечки зажорстоко повелись, але ж вони заслужили якогось покарання за недружбу з Москвою? Україна чи не єдина країна, яку Кремль може без проблем учити дивитись на себе, так як з Германією Росія найліпші друзі.

Мало Кремлю оплати за зменшення ціни на газ? Є ще мільйони заробітчан. Особливо з Західних Регіонів, де «російські інвестори» не дають запускати прихватизовані ними заводи в період до 2004 року. До речі Київ подарував їм підприємства Західної України в обмін на те саме – дешевий газ для підприємств Сходу. Сьогодні залишилось продати усі людські права заробітчан з Західної і всієї України, які працюють у Росії. Не дивитись і не помічати сваволі по відношенню до громадян України, які мали нещастя опинитись на території під владою Москви.

Янукович представляє олігархів і є лідером партії олігархів. Глупість віри словами про боротьбу з бідністю та щирість прийняття закону про соцстандарти розкрилась в перші ж дні після виборів. Непідтримка закону Ющенка про реабілітацію політично репресованих московським(комуністичний вигляд) окупаційним режимом ще зрозуміла:

Проектом Закону пропонується внести зміни до Закону України "Про реабілітацію жертв політичних репресій на Україні", доповнивши його положеннями, які визначають правовий статус осіб, які в дитинстві потерпіли від репресій, та гарантії їх соціального захисту. Так, потерпілими від політичних репресій визнаються особи, які народилися у жінок, які на той час відбували покарання у вигляді позбавлення волі або примусового поміщення у лікувальні заклади і згодом реабілітовані відповідно до цього Закону; перебували у віці до 18 років разом із батьками, один з яких чи обоє на той час відбували покарання у місцях позбавлення волі, в засланні, на виселенні чи спецпоселенні і згодом реабілітовані відповідно до цього Закону; залишилися у віці до 18 років без опіки батьків, один з яких чи обоє були репресовані і згодом реабілітовані відповідно до цього Закону.

Проектом також передбачається поширити частину пільг, передбачених Законом України "Про реабілітацію жертв політичних репресій на Україні" для реабілітованих громадян, на осіб, які визнані потерпілими від політичних репресій. Зокрема, особам, які потребують поліпшення житлових умов, пропонується надати право на першочергове одержання житла, а тим із них, які проживають у сільській місцевості, – право на одержання безпроцентної позики та першочергове забезпечення будівельними матеріалами для будівництва житла. Крім того, особам, визнаним потерпілими від політичних репресій (батьки яких відбували покарання у вигляді позбавлення волі або примусового поміщення у лікувальні заклади і згодом реабілітовані відповідно до статті 1 цього Закону), які є інвалідами або пенсіонерами, передбачається надати право на одержання пільгових путівок для санаторно-курортного лікування та відпочинку, безоплатний проїзд усіма видами міського пасажирського транспорту (крім таксі) та на автомобільному транспорті загального користування (за винятком таксі) в сільській місцевості в межах адміністративного району, зниження оплати жилої площі та комунальних послуг на 50 процентів у межах норм, передбачених чинним законодавством, позачергове надання медичної допомоги і 50-процентне зниження вартості ліків за рецептом.

Цю соціальну ініціативу відправили на друге читання, тобто на потім 228 голосів лукавих прихильників Тимошенко та інших:

Юрій Кармазін, Партія захисників Вітчизни. Шановні народні депутати, сьогодні, накінець, ми розглядаємо зміни, які давним давно мали розглянути. Пропонується в статті 5 прим. Закону про реабілітацію жертв політичних репресій на Україні добавити, що потерпілими також визнаються особи, які народилися у жінок, які на той час перебували покарання у вигляді позбавлення волі, які перебували у віці до 18 років разом з батьками, які залишилися до 18 років без опіки батьків, однин з яких, чи обоє були репресовані і згодом реабілітовані відповідно до цього закону. При чому визнання осіб, які, про які йде мова потерпілими від політичних репресій покладається на місцеві державні адміністрації, як на орган влади…

Тому держава, яка має вважати себе цивілізованою, має прийняти цей законопроект, при чому в першому, в другому читанні як раз для того, щоб ми зараз передбачили це при фінансуванні держаного бюджету. І я прошу і вношу пропозицію, Володимире Михайловичу, в першому і в другому читанні. Законопроект абсолютно нормальний, виважений, узгоджений. Дякую. – Не голосував.
Але відправлений на невизначене дальше число закон про соціальну допомогу без голосів Партії Регіонів, яка перед виборами приймала закон про соцстандарти, показує послідовність передвиборчої і післявиборчої боротьби за соціальне:

У законопроекті пропонується надання державної соціальної допомоги малозабезпеченим сім’ям виходячи з розміру прожиткового мінімуму. З 2000 року розмір державної допомоги малозабезпеченим сім’ям встановлювався виходячи з можливостей видаткової частини Державного бюджету України і затверджувався одночасно з прийняттям закону про Державний бюджет України на відповідний рік. Для визначення державної соціальної допомоги було встановлено «рівень забезпечення прожиткового мінімуму». – Партія Регіонів 2 голоси «за» прийняття в другому читані, тобто як Закон, усього 203, рішення не прийнято.
Російська мова у виборчий період була обіцянкою Януковича двом і Росії, як ознака дружби, і багатьом виборцям Південного-Сходу, які прикладу з російськомовного Києва не взяли. Проте, щоб не викликати несподіваного спротиву з боку Заходу та не сполошити галичан, яких збираються продати в ще більше рабство, ніж до цього, Янукович намагався розмовляти українською. Виходив на сцену до своїх прихильників за два дні до виборів під стрілецький марш: «Хлопці підемо боротися будемо». Гарний хід – вони не знають що цю пісню стрільці і бандерівці співали воюючи з московитами різних кольорів і звань, а західні українці понадіються самі не знаючи на що.

Янукович не відповідає як особа звичному уявленню про Президента і не володіє хоч одною характеристикою, яка без грошей олігархів могла б його привести до цього поста:

– у нього немає освіченості(не відомо університетів, де він учився, а більш популярна його двохразова судимість). – Не у всіх Президентів є;

– але у нього немає й ораторської майстерності(відмовився йти на дебати). – Теж не у всіх була;

– він не являє собою символу надії нації на щось. – Згоден, трапляються десь такі країни, в яких не маючи ні освіченості, ні ораторської майстерності і не являючи собою символ нації є Президенти. Проте й тут проблема, бо вони повинні бути хоча б реформаторами.

А Янукович ні в кого не асоціюється з реформами. Тому сумнівно, що в європейській країні володіючи такими самими грошами олігархів за спиною, Янукович зумів би стати Президентом. Тільки на Україні, в Африці чи Азії – малограмотних країнах. Нас же купили на протистояння по суті двох країн Західної і Східної, де за Західну заступаються ставленики інших груп олігархії, які торгують українським так само, з різницею – що на українській мові.

Янукович хоче стати президентом всієї України. Про що говорить він сам і його партійці. Це політика закріплення права на Західну Україну через київський престол – посаду Президента. Бо щоб щось продати, ним потрібно володіти. Українська мова Януковича вибраного російськомовними 9-тьмя Південно-Східними областями і Закарпаттям, відсутність заяв про розправу над українськими запровадженнями минулого Президента вкладається у шлях легітимізації себе як Президента всієї України.

Президентство Януковича знаходиться на півшляху до оволодіння Західною Україною і остаточно продажу її Медвєдєву з Путіном, замісь оренди в яку нас здавала Тимошенко з мовчазної згоди при прийнятті такого рішення Ющенком і його лиш словесного обурення. Призначення свого Прем’єра, який безпосередньо розпоряджається економічними ресурсами Західної України – завершальний етап. Президент Янукович тиском своєї посади і наданням собі права створювати коаліцію наближається до цієї мети. Якщо Тимошенко знову не обскаче Януковича і не продасть у консорціуми газові сховища та решту швидше за нього, як в при підписанні газових угод. Єдине що врятує Західну Україну – Автономія з найширшими правами та повним правом на свої надра і транзитні шляхи.


12 лютого 2010 р.


Надіслати статтю :

Дописати коментар

 
Звязатись : taraslt@meta.ua | Західна Україна
Copyright © 2009-2013. Савчук Тарас - All Rights Reserved
Template Created by Creating Website
Proudly powered by Blogger