Машини зупинилися, ми негайно з них вискочили та підбігли до тих молодих мужчин у чорних уніформах, щоб довідатися, хто вони є і для чого стільки їх сюди прибуло, з якою метою. Яке ж було наше здивування, коли вони, побачивши нас, самі заговорили по-українськи. Від них ми довідалися, що вони переважно є колишні члени "Карпатської Січі", які під натиском мадярів відступили під проводом сотника Степана Сулятицького до Румунії, а коли перейшли річку Тису, румуни відібрали в них зброю і, незважаючи на всі серйозні запевнення, усіх негайно передали мадярам, а ті запроторили їх до концентраційного табору, спочатку в Бичкові, а потім в Ніредьгазі, де їх страшенно били та мучили голодом. Тяжко бідуючи, вони там перебули майже три місяці...
Іван Стебельський
27 грудня 2012 р.0 коментарі
Іван Стебельський. Шляхами молодости й боротьби (спогади про Леґіон полк. Сушка)
Машини зупинилися, ми негайно з них вискочили та підбігли до тих молодих мужчин у чорних уніформах, щоб довідатися, хто вони є і для чого стільки їх сюди прибуло, з якою метою. Яке ж було наше здивування, коли вони, побачивши нас, самі заговорили по-українськи. Від них ми довідалися, що вони переважно є колишні члени "Карпатської Січі", які під натиском мадярів відступили під проводом сотника Степана Сулятицького до Румунії, а коли перейшли річку Тису, румуни відібрали в них зброю і, незважаючи на всі серйозні запевнення, усіх негайно передали мадярам, а ті запроторили їх до концентраційного табору, спочатку в Бичкові, а потім в Ніредьгазі, де їх страшенно били та мучили голодом. Тяжко бідуючи, вони там перебули майже три місяці...
Машини зупинилися, ми негайно з них вискочили та підбігли до тих молодих мужчин у чорних уніформах, щоб довідатися, хто вони є і для чого стільки їх сюди прибуло, з якою метою. Яке ж було наше здивування, коли вони, побачивши нас, самі заговорили по-українськи. Від них ми довідалися, що вони переважно є колишні члени "Карпатської Січі", які під натиском мадярів відступили під проводом сотника Степана Сулятицького до Румунії, а коли перейшли річку Тису, румуни відібрали в них зброю і, незважаючи на всі серйозні запевнення, усіх негайно передали мадярам, а ті запроторили їх до концентраційного табору, спочатку в Бичкові, а потім в Ніредьгазі, де їх страшенно били та мучили голодом. Тяжко бідуючи, вони там перебули майже три місяці...
Дописати коментар