Фокуси Коперфільда Ющенко під вибори 2010

Найпоширеніший, і який не перестає вражати, довго залишається фокус, коли у вас з-за вуха витягають стодоларову купюру і помахують нею для ефекту перед очима, щоб ви оцінили її реальність. У цьому жанрі Ющенко замахнувся на рекорд Гінеса-і стверджує, що ініціював створення 4-х мільйонів робочих місць за роки свого правління. Він не приховує гніву і зневаги до більшості населення України, яке не вірить і вперто не пам’ятає, де вони могли бачити нові робочі місця. Все нормально, фокус розкрито і держкомстат відправляє Ющенка вчитись рахувати. Вслід за здоровим глуздом що не дає відділити новий завод і нове робоче місце.

Цікаво, що й в агітці про виконанні 10 кроків назустріч людям на сторінці присвяченій робочим місцям міститься речення, яке протирічить 1,1 мільйону нових робочих місць щороку бездіяльності Ющенка. Вказано: зайнятого населення у віці 15-70 років за період 2005-2008 рр. збільшилось на 700 тисяч. Дані для шокуючої агітки «звіт про 10 кроків», яка робить усіх навколо дурнями, що не усвідомлюють в якому раю живуть при Ющенко, взято з Держкомстату під назвою обрахунку «Основні показники ринку праці (річні дані)». Принаймі цифри збігаються. Про безпосередній приріст кількості робочих місць звісно показників з вказаними способами розрахунку немає.

Методологічні пояснення до даних наведеної у Держкомстаті статистики терміну «зайнятості» надають значення:

//Зайнятими (за матеріалами вибіркових обстежень) вважаються особи, які:

працювали впродовж обстежуваного тижня хоча б одну годину за наймом за винагороду в грошовому чи натуральному вигляді, індивідуально (самостійно), у окремих громадян або на власному (сімейному) підприємстві; працювали безкоштовно на підприємстві, у бізнесі, що належить будь-кому з членів домогосподарства, або в особистому селянському господарстві з метою реалізації продукції, виробленої внаслідок цієї діяльності;

особи, які були тимчасово відсутні на роботі, тобто формально мали робоче місце, власне підприємство (бізнес), але не працювали впродовж обстежуваного періоду з незалежних від них особисто обставин.

Рівень зайнятості визначається як відношення (у відсотках) кількості зайнятого населення у віці 15-70 років до всього населення зазначеного віку чи населення за відповідною соціально-демографічною ознакою.//

Якщо розуміти, що робоче місце-це де працює одна особа, що й мають на увазі люди, то кількість зайнятих і означатиме кількість робочих місць. Суть робочого місця не в тому щоб воно існувало на папері і зменшувало показник безробітних, а перетворило особу на зайняту. Збільшення кількості зайнятих відповідно автоматично означатиме реальне збільшення кількості робочих місць. По різним регіонам різна ситуація, але в даному разі йдеться про Україну, Президентом якої був Ющенко і сьогодні хвалиться неіснуючими успіхами в створені 3,6 мільйонів робочих місць.

З таблиць Держкомстату Рівень зайнятості відносно Наявного населення на певний рік:

2004 р. – 56,7% від 47,6 мільйона – 26,9 мільйонів

2005 р. – 57,7% від 47,2 млн. – 27,23 млн.

2006 р. – 57,9% від 46,9 млн. – 27,15 млн.

2007 р. – 58,7% від 46,6 млн. – 27,35 млн.

2008 р. – 59,3% від 46,4 млн. – 27,5 млн.

Не стали біля станків, за столами і комп’ютерами 4 мільйона. Цифра 27 не стала 31 мільйоном. Навпаки. Знаючи як змушені рахувати чиновники, зрозуміло, що в даній статистиці ми не побачимо відображення масового скорочення робітників. За рік до кризи зупиненні остаточно і заводи на Західній Україні. Скорочення персоналу в Центрі та Сході на великих металургійних підприємствах. Супутньо закрились і зменшились дрібні підприємства, які надавали товари та послуги. Інфляція в два рази посилила зникнення підприємців. Залишився лиш «бізнес» привладний і блатний.

Зупинені заводи, банкротуючі і зменшуючі обсяги торгівлі підприємства через брак купівельної спроможності населення України звіт по робочим місцям і розвитку бізнесу з абсурдного перетворюють в знущальний. «Голодомору робочих міць немає»-каже Ющенко… Україна по усім показникам за час його правління скотилась до рівня відсталих африканських країн. Крім одного-свобода слова. Та й то тільки тому, що не працюючі на олігархів на їх телеканалах люди просто не мають можливості висловлюватись.

Президент ні на мить не задав собі питання і згодився на рекламу, де жінка-підприємець розповідає про Ющенка, який «приніс нам економічну свободу». Рейтинг України по цій самій економічній свободі з року в рік падав від однієї африканської країни до іншої з показником далі 100 з поміж 200 країн Світу. Ми найгірша країна Європи по більшості існуючих порівняльних оцінок успіхів країн. Якщо ж Ющенко вірить у всі ті речі, що говорить, то мабуть відчуває величезну образу на населення України. У нього, "успішного Президента" прихильників декілька процентів і то з кожним виступом і рекламою меншає. Але ж задумався б чого в «паразитуючої на його ініціативах» Прем’єр-міністра Тимошенко менше 20%, а в лідера опозиції за 30% прихильників.